Метою запровадження Всеукраїнської учнівської олімпіади з астрономії є пропаганда природничо-наукових знань, формування в учнів інтересу та наукового підходу до вивчення астрономії і пов'язаних із нею наук; виявлення та розвиток в учнів творчих здібностей до науково-дослідницької діяльності, активізація всіх форм позакласної та позашкільної роботи з учнями; підвищення рівня фахової підготовки вчителів; залучення вчених і викладачів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів до активної співпраці із загальноосвітніми навчальними закладами у справі поліпшення вивчення фізики та астрономії; відбір найбільш талановитих учнів до складу збірної команди України для участі в міжнародній олімпіаді.

Всеукраїнська учнівська олімпіада з астрономії проводиться у двох вікових групах: для учнів 11 та 10 класів. Відповідно до Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності (далі - Положення), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.09.2011 № 1099 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2011 року за № 1318/20056, участь в олімпіаді можуть брати й учні молодших (порівняно з класом фактичного навчання) класів. Залучення до участі в олімпіаді учнів 8-9 класів має важливе значення, оскільки сприяє розвиткові пізнавального інтересу до вивчення астрономії учнів середнього шкільного віку, розкриття їхніх здібностей, набуття досвіду участі в змаганнях.

У 2012/2013 навчальному році у ІV етапі Всеукраїнської олімпіади кількісний склад команд кожного регіону, а також Українського фізико-математичного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка, буде формуватись згідно рейтингу за яким команда Івано-Франківської області матиме у своєму складі 9 учнів, команди Донецької області та Українського фізико-математичного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка матимуть по 6 учнів, команда Дніпропетровської області – 5 учнів, команди Харківської, Львівської, Хмельницької областей, Автономної республіки Крим та м. Києва по 4 учні, команди Одеської, Житомирської, Вінницької, Запорізької та Луганської областей і м. Севастополя – 3 учні, решта по 2 учні, які братимуть участь відповідно у двох вікових групах.

ІІІ етап олімпіади проводиться для переможців ІІ етапу. За рішенням Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій ІІІ етап може бути відкритим - для всіх бажаючих учнів даного регіону.

Як правило, цей етап олімпіади проводиться в один день. На виконання завдань має відводитися не більше 4-х астрономічних годин.

Завдання ІІІ етапу олімпіади відповідно до Положення складає обласна (міська) комісія, до складу якої входять науковці, методисти інститутів післядипломної педагогічної освіти та вчителі. Члени комісії несуть персональну відповідальність за науковий рівень змісту завдань та їх секретність до моменту оприлюднення. До пакету (який може бути спільним для 2-х груп) мають бути включені як теоретичні задачі, так і завдання практичної спрямованості (зокрема, завдання на аналіз даних та розрахунок певних величин за результатами спостережень, робота з картою тощо). Завдання мають бути різної складності та типу: якісні (на вміння пояснювати і аналізувати астрономічні явища, розпізнавати астрономічні об’єкти тощо) і розрахункові, які не виходять за рамки шкільної програми з астрономії та фізики. Частина завдань може бути запропонована у тестовій формі.

За рішенням відповідних органів управління освіти ІІІ етап олімпіади, якщо це можливо, може проводитися в декілька турів, які окремо присвячені розв’язанню теоретичних, а також практичних задач і завдань на спостереження. У цьому випадку час, який відводиться на виконання завдань, регламентується оргкомітетом олімпіади.

IV етап олімпіади передбачається провести у два тури: теоретичний і практичний та псевдоспостереження.
Завдання на тури пропонуватимуться різної складності та типу: якісні і розрахункові, які не виходять за рамки шкільної програми з астрономії та фізики. Частина завдань може бути запропонована у тестовій формі.

На теоретичному турі учням планується запропонувати 5-6 задач, розв’язання яких базується на знаннях про методи і результати вивчення законів руху, фізичної природи, еволюції небесних тіл та Всесвіту в цілому.

Зауважимо, що розв’язання цих задач у певній мірі потребує використання математичного апарату, знань фізичних понять і законів. Для деяких з них необхідні поглиблені знання з математики та фізики.

Під час проведення практичного туру передбачається запропонувати завдання такої спрямованості:

- на розпізнавання астрономічних об’єктів та пояснення астрономічних явищ і закономірностей за демонстраціями;

- на застосування методів та засобів обробки результатів астрономічних досліджень, співвідношення результатів практичної діяльності з теорією, формулювання висновків відповідно до запропонованої інформації;

- на виявлення навичок роботи з картами зоряного неба, каталогами та діаграмами для знаходження астрономічних об’єктів та їхніх характеристик (наприклад, розрахунки зоряних величин, радіусів, світності, нанесення на карту за ефемеридами об'єктів і т.і.), передбачення певних астрономічних подій тощо.

Кожен учасник олімпіади повинен сидіти за окремою партою і працювати самостійно. Учасники олімпіади можуть користуватися лише матеріалами (завдання, чисті аркуші, табличні дані тощо), виданими оргкомітетом. Під час виконання завдань на олімпіаді учням дозволяється користуватися калькуляторами, але користуватися мобільними телефонами категорично заборонено.
Для здійснення якісної неупередженої перевірки завдань журі розробляє єдині критерії оцінювання до кожної задачі з урахуванням різних способів розв’язання завдань учасниками олімпіади та шкалу оцінювання. У критеріях оцінювання повинні бути відображені певні кроки (просування) розв’язування кожної задачі.

Журі перевіряє тільки завдання, що записані у чистовик учасника олімпіади. Чернетка членами журі не розглядається.

З метою популяризації астрономії та залучення учнівської молоді до участі в інтелектуальних змаганнях бажано розмісти інформацію про проведення етапів олімпіади у засобах масової інформації, опублікувати завдання олімпіади та їх розв’язання у фаховій педагогічній пресі.

Під час складання завдань ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з астрономії враховується тематика та формат завдань ІІІ та IV етапу олімпіади попереднього навчального року, розміщених на сайті «Астроосвіта»:

Пропонується також використовувати матеріали Всеукраїнських учнівських олімпіад з астрономії 2010-2012 рр. та посібники, рекомендовані МОНмолодьспортом України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах (переліки таких посібників подаються на офіційних web-ресурсах МОНмолодьспорту України та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти). Зокрема, пропонуємо посібники:

1. Пришляк М.П. Астрономія* (рівень стандарту, академічний рівень) (підручник) 11, Ранок, 2011.

2. Шкільний астрономічний календар на 2010-2011 н.р. Буромський М.І., Ростунов О.Т., Науковий світ, 2010.

3. Шкільний астрономічний календар на 2011-2012 н.р. Буромський М.І., Ростунов О.Т., Науковий світ, 2011.

4. Шкільний астрономічний календар на 2012-2013 н.р. Буромський М.І., Мазур В. Й., Науковий світ, 2012.

Нижче наведено орієнтовний перелік теоретичних питань, на основі яких складатимуться олімпіадні завдання. Підґрунтям до його формування була навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Астрономія. 11-й клас. Профільний рівень» та вимоги оргкомітету міжнародної учнівської олімпіади з астрономії. Звертаємо увагу на те, що питання, виділені напівжирним шрифтом, пропонуються тільки для учнів 11 класів.

Зоряне небо та небесна сфера. Сузір’я та найяскравіші зорі на небі й у північній півсфері. Добове обертання небесної сфери. Зміна вигляду зоряного неба в різні пори року. Орієнтування за Сонцем, сузір’ями і Полярною зорею на місцевості і за часом.

Одиниці відстаней в астрономії. Паралакс: річний, добовий. Видима зоряна величина, абсолютна зоряна величина та зв'язок між ними.

Точки і лінії небесної сфери. Залежність висоти полюса світу від географічної широти місця спостереження.

Горизонтальна та екваторіальні системи координат. Явища пов’язані з добовим обертанням Землі: схід та захід світил, кульмінації світил (моменти кульмінацій та висоти). Рефракція. Зоряні каталоги і карти.

Видимий рух Сонця. Екліптика.

Принципи вимірювання часу (шкали вимірювання і системи відліку). Зоряний час. Сонячний час: справжній і середній. Рівняння часу. Шкала всесвітнього часу. Шкала атомного часу. Координований всесвітній час. Системи відліку: місцевий, всесвітній, поясний час та зв’язок між ними. Лінія зміни дат. Літній та зимовий час. Календар. Сонячні, місячні та місячно-сонячні календарі. Юліанський та григоріанський календарі.

Закони Кеплера. Елементи орбіт небесних тіл та їх геометричне подання. Узагальнення законів Кеплера. Космічні швидкості на поверхнях небесних тіл та у просторі. Рух штучних супутників і автоматичних міжпланетних станцій.

Видимий рух планет. Планетні конфігурації, синодичні та сидеричні періоди. Рух Місяця. Сонячні та місячні затемнення, частота і умови видимості. Припливні явища.

Використання законів руху для визначення відстаней до тіл Сонячної системи, а також розмірів і мас небесних тіл.

Оптичні телескопи. Формула збільшення телескопа, а також роздільна здатність та проникна сила. Недоліки оптичних телескопів.

Радіотелескопи. Радіоінтерферометри з наддовгою базою.

Найбільші телескопи в Україні та у світі. Астрономічні обсерваторії.

Космічні телескопи та обсерваторії. Принцип реєстрації нейтрино. Нейтринні обсерваторії.

Астрофотометрія. Основні поняття фотометрії. Зв’язок між освітленістю і видимою зоряною величиною (Формула Погсона).

Ефект Доплера. Визначення променевої швидкості за спектром.

Приймачі випромінювання в астрономії.

Історія вивчення, склад і будова Сонячної системи.

Подібність та відмінність між планетами земної групи та планетами-гігантами. Планети земної групи. Фізичні та орбітальні характеристики.

Фізичні характеристики Землі. Внутрішня будова Землі. Будова атмосфери. Рухи в оболонках Землі. Полярні сяйва на Землі та інших планетах. Клімат. Причини змін пір року.

Місяць: фізичні характеристики та проблема походження. Рельєф та фізичні умови на поверхні.

Планети-гіганти. Фізичні та орбітальні характеристики. Супутники планет. Кільця планет.

Карликові планети.

Астероїди. Комети. Тіла з поясу Койпера. Метеори та метеорити. Метеорні потоки. Фізичні характеристики малих тіл Сонячної системи та гіпотези походження.

Хімічний склад зоряної речовини. Температури, світності, розміри, маси, густини зір. Взаємозв’язок між розміром, температурою, світністю та абсолютною зоряною величиною.

Спектральна класифікація зір. Діаграма Герцшпрунга-Рессела.

Подвійні зорі різних типів. Змінні зорі. Пульсуючі змінні. Цефеїди. Нові та наднові зорі. Утворення хімічних елементів.

Загальні характеристики Сонця, внутрішня будова, атмосфера, обертання Сонця.

Джерело сонячної енергії. Місце Сонця на діаграмі Гершпрунга-Рессела.

Сонячна активність, сонячно-земні зв’язки.

Поняття геліосфери. Сонячний вітер та потік частинок від Сонця і їх вплив на інші тіла Сонячної системи.

Складові, розмір і спіральна структура Галактики. Склад, маса, чисельність зір. Типи населення Галактики, зоряні скупчення.

Місце Сонця в Галактиці, його рух відносно сусідніх зір та центру Галактики.

Обертання Галактики. Міжзоряні газ і пил. Космічні промені.

Класифікація галактик. Типи, склад і структура галактик. Найближчі галактики. Закон Габбла. Червоне зміщення і визначення відстаней до галактик. Просторовий розподіл галактик. Місцева група галактик. Радіогалактики. Квазари.

Поняття Всесвіту в астрономії. Великомасштабна структура нашого Всесвіту.