Завдання практичного туру
IV етапу ІІІ Всеукраїнської олімпіади з астрономії
Молодша група
1. Цефеїда. Цефеїди – це гіганти або надгіганти спектральних класів F и G, блиск яких змінюється з амплітудою від 0,5
m до 2,0
m і періодом 1 – 200 діб. Змінність відбувається внаслідок пульсації зовнішніх шарів цефеїд, що призводить до періодичних змін радіусу та температури їх фотосфер.
У таблиці наведені дані типової цефеїди.
Використовуючи ці дані, розрахувати та побудувати:
1. Графік залежності температури зорі від юліанської дати.
2. Визначити період пульсації цефеїди.
3. За формулою M
V = -1.01-2.79*lgP (де Р – період, у добах) визначити середню за період пульсацій абсолютну зоряну величину M
V.
4. Розрахувати для кожної точки кривої блиску світність зорі.
5. Визначити дату початку й кінця спостережень, якщо відомо, що юліанська дата 12 годин 1 січня 2000 року – 2451545,00
6. Оцінити зоряну величину цефеїди на 16 годину 26 березня 2013 року.
7. Визначити, при якому значенні радіусу спостерігається найбільша світність?
Стала Стефана-Больцмана σ = 5,67*10-8Вт/(м2К4)
Відстань до зорі 272 пк Світність Сонця 3,846*1026Вт
Абсолютна зоряна величина Сонця 4,83m
Юліанська дата | Радіус, м | Температура, К | Світність, Вт |
2456375.25 | 211,4*108 | 5548 | |
2456375.78 | 211,5*108 | 5739 | |
2456376.06 | 214,8*108 | 5976 | |
2456376.22 | 218,7*108 | 6297 | |
2456376.32 | 220,9*108 | 6600 | |
2456376.43 | 222,4*108 | 6677 | |
2456376.60 | 223,6*108 | 6680 | |
2456377.13 | 225,6*108 | 6622 | |
2456377.66 | 231,5*108 | 6262 | |
2456378.20 | 235,3*108 | 5928 | |
2456378.74 | 236,5*108 | 5658 | |
2456379.00 | 235,0*108 | 5436 | |
2456379.27 | 232,8*108 | 5359 | |
2456379.54 | 229,7*108 | 5298 | |
2456379.81 | 226,2*108 | 5262 | |
... | ... | ... | |
... | ... | ... | |
... | ... | ... | |
... | ... | ... | |
... | ... | ... | |
... | ... | ... | |
... | ... | ... | |
... | ... | ... | |
... | ... | ... | |
2. Мала Ведмедиця. За поданими фотографією та картами зоряного неба та за допомогою підручних засобів:
а) позначте на фотографії, які із зір сузір’я UMi (Мала Ведмедиця) потрапили в кадр, підпишіть їх на знімку;
б) побудуйте на фотографії лінії прямих піднесень (лінію 0
h–12
h та лінію 6
h–18
h) та позначте північний полюс світу;
в) знайдіть кутовий розмір поля кадру в градусах;
г) оцініть час, за який було зроблено зображення,
д) знайдіть фокусну відстань об’єктива фотоапарата, якщо розмір зображення на плівці 24х36мм;
е) оцініть «на око», використовуючи карту №2 граничну зоряну величину зір на фото;
є) оцініть зоряний час в період спостережень;
ж) в яку пору року було зроблене зображення, якщо відомо, що воно отримане близько 20 години.
Зоря | Назва | Пряме піднесення hh mm ss,s | Схилення +dd mm ss |
α UMi | Полярна зоря | 02 31 48,7 | +89 15 51 |
β UMi | Кохаб | 14 50 42,3 | +74 09 20 |
γ UMi | Феркад | 15 20 43,7 | +71 50 02 |
δ UMi | | 17 32 12,9 | +86 35 11 |
ε UMi | | 16 45 58,2 | +82 02 14 |
ζ UMi | | 15 44 03,5 | +77 47 40 |
η UMi | | 16 17 30,5 | +75 45 16 |
θ UMi | | 15 31 25,0 | +77 20 58 |