Ви є тут

Завдання псевдоспостережного туру

Українська

     Цього разу псевдоспостережний тур було проведено за допомогою програми Stellarium.

 

IX Всеукраїнська учнівська олімпіада з астрономії  

м. Житомир,

24-28 березня 2019 р.

 

 

Псевдоспостережний тур

 

10 – 11 клас

 

1. Запишіть назву сузір’я, в якому знаходиться Марс.

2. Запишіть назву найяскравішої зорі в полі зору на екрані.

3. Запишіть назву та/або номер об'єкта з каталогу Мєсьє, що знаходиться найближче до Марсу.

 

Телець ( Taurus )

 

Сіріус

 

Плеяди ( М45 )

4. Яка зоря (1) із поясу Оріона знаходиться найближче до небесного екватору? А яка зоря (2) найближче до екліптики? Накресліть умовно пояс Оріона та позначте ці зорі відповідними номерами 1 та 2.

5. На скільки відрізняються висоти верхніх кульмінацій Рігеля та Бетельгейзе. Яка із цих зір кульмінує раніше і на скільки? Запишіть відповідні розрахунки. Відповіді підкресліть (обведіть).

Мінтака (δOri),                              

                                                      1,2

 

 

 
   

 

Рігель кульмінуватиме раніше

6. Запишіть назву сузір'я, яке має найбільшу кількість зір, яскравіших за 3m зоряну величину.

7. Запишіть, який із астеризмів (літній, зимовий чи весняний трикутник) присутній на даному зображені.

8. Запишіть назви зір, які входять до астеризму з попереднього завдання.

 

Оріон

 

Зимовий

 

Сіріус, Проціон, Бетельгейзе

9. На яких широтах всі зорі з зображення є такими, що ніколи не заходять? А на яких широтах всі зорі із зображення ніколи не сходять? Відповідь обгрунтуйте!

10. Яка із зір, Рігель чи Проціон, має більшу світність? Відповідь обгрунтуйте!

 

 

На зображенні водночас перебувають зорі, які розміщені над і під екватором ( тобто зорі з від’ємними та додатними схиленнями). Не існує на Землі такої широти, де такі зорі водночас не сходили б або не заходили б.

 

1-ий варіант: видима зоряна величина обох зір приблизно однакова в той час як Рігель знаходиться значно далі, аніж Проціон. Отже, світність Рігеля більша.

 

2-ий варіант: спектральний клас та клас світності Рігеля B8 Ia, а Проціона – F5 IV-V. Відповідно Рігель – гарячий (блакитний) надгігант, а Проціон – зоря головної послідовності із значно меншою температурою (біло-жовта). Отже, Рігель має більшу світність.